Home
Їра's Journal [entries|friends|calendar]
Їра

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ calendar | livejournal calendar ]

Бліже к звьоздам [26 Feb 2009|08:28pm]
Завтра іду на тренінг, який буде проводити партньор нашого Лондонського офісу, йон же... родной отєц Герміони Грейнджер. Як кажете передати їй, шо прищі лєчаться здоровой спєрмой?
7 comments|post comment

Св. Миколай [19 Dec 2008|09:11pm]
Отаким мені сьогодні явився Св. Миколай



Дякую, [info]parahinу за наводку )))
1 comment|post comment

Допригався шоколадний заясь... ))) [29 Oct 2008|03:41pm]
http://www.lernert.nl/haas.html
3 comments|post comment

Chłopy to chłopy, a baby to kurwa majtki-srutki-plotki, wiesz... [23 Oct 2008|10:40pm]
5 comments|post comment

Німона відержат! ))) [23 Aug 2008|08:53pm]
Девіця, дєвочьки, якого ржачного мущіну собі Натаха Портманиха отхватіла
4 comments|post comment

Будні [16 Aug 2008|10:23pm]
Отаке ) трєтьєго дня наблюдали зі своїх балконів з моїм новим замєчатєльним сосєдом ) перед хатов.
8 comments|post comment

Hen night [18 Jun 2008|04:11pm]
Для тих, хто ше не бачив, то буквально слєдующе можна було ліцезрєть в нас дома в пятницю 13-го: ТИЦЬ )

П. С. Дякую тобі [info]parahin :)
2 comments|post comment

Ніщо не віщувало біди... [08 May 2008|10:27am]
[ mood | angry ]

Нарешті дочекалася останнього номера Esquire, мало не бігом від нетерплячки доперлася на роботу, поклала журнальчик на стіл і пішла на кухню зробити каву, щоб ще приємніше було розпакувати його і углубіться в чтєніє, як тут...
Заходжу з кавою в кабінєт і бачу, як мій завждиголосновідригуючийіпотіючий співробітник вже все вищеперелічене зробив за мене...

П.С. Kill all humans!

8 comments|post comment

Случяї [26 Feb 2008|02:38pm]
[ mood | okay ]

Вже третій раз за останніх 2 місяці зо мнов приключилася одна і та ж історія: вертаючись пізно ввечері додому, я деколи ачкую ловити машину і чемно чекаю на тролейбус. Їхати мені тре від Садового кольця в кінець Фрунзенської набережної (це по прямій і триває ця поїздка не більше 7 хвилин). Квиток тре або заблаговрємєнно купувати в кіоску по 17 руб., або в водія по 25 руб (= 5 грн.). Де ті кіоски я по сєй дєнь не відаю, то завжди купую в водія. Так ось, вже втретє, заходячи в порожній тролейбус після 23:00, водій (кожного разу інший), дивлячись на протянуті мнов гроші, каже: проходітє дєвушка, при цьому натискає якусь там в себе в кабіні волшебну кнопочку, що опускає турнікет. Я в нєдоумєніі заходжу (при чому кожного разу в більшому нєдоумєнії), зручно вмощуюся і тільки готуюся далі слухати музичку в наушниках, як виходить више згадуваний водій, питає до якої зупинки мені тре, бо... (вніманіє!) він собирається гнати без зупинок.
Ось так безплатно, без зупинок, в повністю мому порожньому тролейбусі, я за 5 хвилин опиняюся дома. Мєлочь, но як приятно, чьорд падєрі.

П.С. А ше ми з [info]gerachka були в гей-клюбі "3 абізяни", де почувши нашу українську рєчь до нас моментально прилип никросівий хлопчик, який з піною коло рота розказував, шо він помічник нар. депутата А. В. Шкіля. і чекав від нас одномубогуізвєстноякої реакції.
Занавєс

20 comments|post comment

Правда-матка [07 Feb 2008|10:47am]
Сьодня в 9.00 утра, нарешті, дякуючи російському телебаченню, дізналася всю правду про Ющенка. Оказуєця, насправді він помер в 2004, а правіт Україною зомбі, якого забацав нині усопший рос. маг і чарадєй Юрій Лонго на замовлення властєй:

«Того человека, что сейчас президент, я оживил собственноручно. Есть свидетели. Время было несколько упущено. Не знаю, что они там тянули кота за хвост, но тело пролежало в земле шесть дней. Но я решил рассказать об этом только потому, что меня пошло обманули с оплатой. Поэтому я тоже свободен от обещаний. И я никого не боюсь — ведь на любого из смертных я могу наслать порчу… Read more... )«, — говорил он.

ггг
14 comments|post comment

Публіка (з наголосом на передостанній склад) [25 Dec 2007|03:12pm]
Отут *** мені страшну публіку зробили. Дякую тобі, Марийка, дякую тобі за всьо! :)
3 comments|post comment

Тайланд (фотоотчьот - ч. 3) [28 Oct 2007|01:30pm]
176.15 КБ

фото з о. Самуї )
16 comments|post comment

Людоньки, дивіться яка ржака! [27 Oct 2007|10:47am]
[ mood | crazy ]

7 comments|post comment

Тайланд - гарні хлопи (ч. 2) [21 Oct 2007|05:09pm]
Отакі на о. Самуї водяться гарні мущіни. До вибору, до кольору!
96.01 КБ
більше тайських ледібоїв )
14 comments|post comment

Фотоотчьот з Бангкока і о. Самуї (ч. 1) [17 Oct 2007|12:27am]
[ mood | creative ]

161.55 КБ

ще фото )

12 comments|post comment

Sziget [13 Aug 2007|11:02am]
[ mood | artistic ]

Ось таку віткриточку отримала сьодня вночі від своїх любімих цацочок з Сігета:



90,92 КБ 



P. S. Наші просто кросавиці!

3 comments|post comment

вторая часть Марлєзонского балєта [23 Jul 2007|12:01pm]
Пішла я значить забирати оналізи (див. попередній пост) і там мене спіткало буквально слєдуще:
До число бажаючих отримати результати ліц кавказской національності, присутніх в першій серії цієї трагі-комедії, добавилося ше зо 6 жіночок з крикливими дітьми і двоє больних "кросавиць", які громко розказували одна одній де шо в якої чешиться і чи дуже ощутімий діскомфорт в області бікіні.

Розфарбована вєдьма, яка сама мені написала, шо прийти за результатами тре в 14:00 вийшла і сказала, дивлячись мені прямо в очі, що прийом до 13:00. А на моє питання, ЗАЧЕМ таку хуйню робити, прокричала: "дєвушка, нє мєшайтє мнє работать!". І тут почалося... Думаю тренінг Дізіньки не пройшов для мене даром, бо я взвила як прострелєна на вилєт волчіца і ворвалася до неї в кабінєт. Там чаювала ше одна її падружка з сусіднього кабінєта вєнєріческіх болєзнєй, яка навіть не повела своєю, намальованою чорним олівцем, бровою. Ці дві курки (попиваючи чайок)почали мені розказувати як тяжєло жить, купа посєтітєлєй кожен день і всьо якась ліміта пагана, як їх ніхто не цінить, муж ни любе, дітям поступати тре і т.п.
Ви мене конєчно простіть, але я мусіла то зробити... Одним словом я перший раз в житті дала хабаря. Побачивши очікувані гроші, одна чума одразу накрила його паперами і вєлєла чекати в коридорі.
Чекала я в коридорі (в прелєстній компанії) 2 год. 43 хв., поки нарешті не вийшла чума со словамі: "Ирочка, нам нужна ваша помощь". Кокєтліво так сказала, підморгуючи.
Ледво переборюючи свій страх я зайшла в кабінєт. Чума сказала, шо не дасть мені справки, поки я не заповню 20 бланків для ліц кавказької національності. При цьому вона дуже тішилася, шо я є, бо "оні же русского язіка не понимают, что с ніх возьмьош, ні пісать, ні говоріть правільно нє умєют".
Тут я не відержала і нагадала їй про "винагороду", яку вона вже отримала за свої "труди", але баба була нипробіваєма.
Ото, значить поки вона готувала для мене справку, я сиділа і писала в мед. книжках ниізвєсних мені ліц: "кожа, слізістиє, волосяной покров, область гєніталій, ногтєвиє покритія в нормє; ВИЧ -отриц." Писала і втішала себе, шо добре, шо перевіряти все перелічене в них не прийшлося.
Бля!!!
Коли нарешті той кошмар закінчився, почався другий - довідку тре було підписати в главврачіхи, яка вже 3-ю годину (як мені сказали в черзі) обідала.
Обід главврачіхі тривав ще десь 1,5 години. Шо то мона було скільки часу жерти мені страшна падумать. В результаті я ледве тепла підписати ту нещасну бамажку і пішла на роботу, де мене і так вже заждались.

Єдиний позитивний момент в цій історії - це негативний результат HIV.
Як би сказала моя бабця: "головне, шоб здоровенька була!"
11 comments|post comment

П'ятниця 13-го [13 Jul 2007|11:02am]
Почалося все в 8-00 з мого візиту в Московський КВД-9 (он же кожно-венерологический диспансер №9) для здачі оналізу на СНІД. Не падумайте, шо я жила в полових ізлішествах і вдруг стала чувствовать як мій імунітет став ні к чьорту, просто таку довідку треба для отримання дозволу на роботу.
В черзі крім мене було 17 ліц кавказской національності, похотліво хіхікающіх, голосно курликающих щось на своїй мові, хоча серед незнайомих мені слів часто можна було почути слєдующі: "бландінка", "кросавіца" і "мммням".
Один навіть запитав: "Ну, што пєрвий раз, девушк? Нє бойсь - с кєм нє биваєт!"
Бляяяя!
Коли я зайшла в кабінєт до тьоті-доктор, то побачила на старезному обдертому столі з висувною шуфлядою такий же старезний і обдертий комп. Тьотя взяла мої дакумєнти для реєстрації, висунула шуфляду, а там... крім купи барахла типу ручок, папірців і памад була... клавіатура. Ловко знаходячи потрібні клавіши серед вказаного вище барахла, тьотя раптом почала голосно матюкатися - оказалося, комп завис. Вона справилася з цим простим нехітрім двіженієм - вкл/викл комп з розетки. Дружить медицина з технікою, нічо не скажеш.
Далі мене паслалі до іншої тьоті-доктара здавати кров. Це була страшная женщина з зовнішністю акторки дешевої німецької порнухи. Зустріла вона мене словами: "малєнькій мой, нє бойся, больно нє будєт, а єслі будєт - я тебя поглажу...". Бррр
Після моїх довгих розпитувань чи все стерильно, вона відповіла, що в пробірку жаден мікроб попасти не зможе, а в мене може попасти хіба вона і кросівий мущіна. Страшна падумать, шо в неї в голові твориться!
Вийшла я звідти з окровавлєною рукою і під прощальні возгласи і прицьмакування ліц кавказької національності побігла на роботу.
Отаке житійо мойо масковскоє...
Завіса
5 comments|post comment

DJ Krush [28 Jun 2007|02:43pm]
[ mood | happy ]

В мене в сумці квитки на DJ Krush'а. Уга, товагіщі, уга!!!

post comment

Лєнін [08 Nov 2006|02:37pm]
114,26 КБ
7 comments|post comment

navigation
[ viewing | most recent entries ]
[ go | earlier ]

Advertisement